воскресенье, 22 октября 2017 г.

    Ра́строва гра́фіка (англ. raster graphics) є частиною комп'ютерної графіки, яка має справу зі створенням, обробкою та зберіганням растрових зображень. Растрове зображення є масивом кольорових точок (пікселів). Обробка растрової графіки здійснюється растровими графічними редакторами. Растрові зображення зберігаються у різних графічних форматах.
   Інколи говорять про растрову графіку, маючи на увазі зображення представлене у растровому форматі зберігання інформації.

   Растрова графіка залежить від оптичної роздільної здатності(кількості точок/ пік селів на одиницю довжини), оскільки її об’єкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Такий підхід є ефективним у випадку, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення)
   При збільшенні растрового зображення, можна спостерігати пікселізацію, тобто при масштабуванні збільшується розмір точок і стають помітними елементи растра, тобто на краях контурів з’являються «сходинки».
Переваги растрової графіки:

- простота автоматизованого вводу (цифрування) зображень, фотографій, слайдів, малюнків за допомогою сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів

- фотореалістичність
Недоліки растрової графіки:

- роздільну здатність і глибину кольору  можна змінювати лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості

- розмір файлу є пропорційним до площі зображення, роздільної здатності і типу зображення, і, переважно, при високій якості є великим

- складність управління окремими фрагментами зображення. Потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом

 Формати файлів растрової графіки
Знання файлових форматів і їх можливостей є одним із ключових факторів в до друкарській підготовці видань, підготовці зображень для web і в комп’ютерній графіці взагалі. Кожен із закріпившихся форматів пройшов природний відбір і доказав свою життєздатність. Всі вони мають якісь характери стерні особливості і можливості, роблячи їх незамінними в роботі.

1) Формат РСХ

Формат графічних файлів розроблений фірмою ZSoft для роботи з графічним редактором PC Paintbrush. Підтримується безліччю графічних редакторів, програмами сканування зображень, настільними видавничими системами, програмами розсилання факсів. Поряд із обмеженістю кольорової палітри, іншим серйозним недоліком РСХ формату є наявність різноманітних версій. Останнє обумовлене тим, що РСХ стандарт є відкритим і застосовується багатьма незалежними розробниками програмного забезпечення.

Формат РСХ застосовує найпростіший спосіб стиснення зображень, дозволяючий виконувати швидкий перезапис зображення з файлу в відеопам’ять і назад.

2) Формат ВМР

Розробка фірми Microsoft  для операційної системи Windows (скорочення від слова bitmap). Він підтримується всіма графічними редакторами, працюючими під керуванням цієї операційної системи.

Представляє собою досить просту структуру і слугує для опису і візуалізації невеликих піктограм – іконок (icons), які застосовуються в графічних інтерфейсах. Спроможний зберігати індексований (до 256 кольорів), так і RGB-колір (16 700 тис. відтінків). Можливе застосування стиснення по принципу RLE. Існує різновидність формату BMP для операційної системи OS/2.



Джерела:
1. http://elib.lutsk-ntu.com.ua/book/knit/auvp/2012/12-14/page13.html
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0
3. https://www.youtube.com/watch?v=zJA7gQ8ycfA

вторник, 10 октября 2017 г.

5 клас - Операційна система

Операційна система (ОС) — це набір управляючих програм, які забезпечують роботу обчислювальної системи, а саме:
  1. Здійснюють управління роботою апаратної і програмної складових обчислювальної системи, координують взаємодію ок­ремих частин цих складових.
  2. Дають змогу користувачеві здійснювати загальне управління обчислювальною системою на рівні заздалегідь занесених до запам'ятовуючих пристроїв машини програм
ОС забезпечує взаємодію програм із зовнішніми пристроями та між собою; здійснює розподіл ресурсів оперативної пам'яті; виявляє різні ситуації, що виникають у процесі виконання про­грам, повідомляючи про них.
Інтерфейс — засоби та сукупність команд ОС для здійснення діяльності користувача щодо опрацювання інформації засобами обчислювальної системи.
Для спрощення доступу користувача до ресурсів комп'ютера операційна система підтримує інтерфейс користувача, який має високий рівень сервісу і звільняє користувача від безпосереднього «спілкування» з апаратурою.
Інтерфейс користувача сучасних ОС (наприклад, Windows 98/2000/ХР) називають ще графічним, Оскільки він дає змогу подавати команди операційній системі шляхом маніпулювання наочними графічними об'єктами (вікнами, меню; списками, кнопками тощо).
Об'єкт - це будь-який елемент інтерфейсу користувача: значок, кнопка, меню, список, межа вікна, а також саме вікно тощо. Основними об'єктами в системи Windows є вікна, документи, папки, ярлики.
Для збереження інформації на зовнішніх носіях система Windows організує інформацію у вигляді документів. Як правило документи створюються у конкретних прикладних програмах (додатках). Окремі документи складаються у папки, причому кожна папка може містити в собі як документи, так і вкладені папки.
Папка в Windows — це сховище різних об'єктів: документів, інших папок, зразків дисків, принтерів тощо. Папки позначаються жовтим прямокутники із виступом  у лівому верхньому куті. Серед усіх папок, записаних на диски комп'ютера, існують такі, що необхідні для роботи самої системи Windows. Ці папки називаються системними.
Ярлик - це невеликий файл (розміром до 1 Кбайта), що містить картинку-піктограму і посилання на будь-який об'єкт (програму, документ, папку, принтер тощо)
Вікнами називаються прямокутні ділянки на екрані, що призначені для введення інформації від користувача і виведення інформації, отриманої програмою.
Вікна – це графічні, відображення програм (тобто Windows-додатків), які бачить Користувач на екрані.
До основних типів вікон належать:
Прикладні — вікна прикладних програм (додатків) Windows для виконання певної роботи.
Підлеглівікна, що викликаються із іншого вікна Windows
Діалогові додаткові вікна, для встановлення параметрів ко­манд. 
Інформаційні — вікна з інформацією про стан системи, пристроїв, хід виконання роботи, а також з попередженнями про аварійні ситуації.
Маніпулювати з вікнами можна, користуючись клавіатурою, а ще простіше — мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею.
Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші по полю всередині .вікна. Активне вікно розміщується зверху інших вікон, причому змінюється Підсвічування фону заголовка. Цього ж результату досягають натисканням кнопки програми на панелі задач: кнопка при цьому ніби заглиблюється.
Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно; розмістіть курсор миші у рядок заголовка, натисніть на кнопку миші та потягніть контур вікна у потрібний бік. Відпустіть кнопку миші й вікно займе нове положення.
Зміна розмірів вікна. Розгорнути вікно на весь екран, віднови­ти його до попередніх розмірів, згорнути на панелі задач — усі ці операції виконуються за допомогою кнопок керування вікном. Для довільної зміни розмірів вікна потягніть покажчиком миші за будь-яку зі сторін обрамлення вікна (для зміни одного розмі­ру) чи за куток обрамлення (для одночасної зміни двох розмірів).
Закриття вікна здійснюється клацанням по кнопці керування вікном, позначеній хрестиком, або комбінацією клавіш Alt+F4.
Корисна команда Свернуть все окна. Вона дає змогу згорнути на панель задач усі вікна додатків та відкрити простір робочого стола. Ви можете користуватися цією командою, якщо треба швидше дістатися до будь-якого значка на робочому столі або до діалогу настроювання екрана.
Windows дає можливість користувачу керувати комп'ютером за допомогою графічних символів. Такі символи називають піктограмами, значками або «іконками».
Піктограми — це графічне зображення значком об'єкта, який знаходиться десь у файловій системі. Піктограмами зображаються дисководи для дискет і компакт-дисків, вінчестер, пристрої, папки, файли, засоби налагодження системи тощо.    
Щоб Windows виконав певну команду, досить вибрати потрібну піктограму і виконати відповідну дію мишею. Залежно від виду піктограми реакція на ці дії може бути різною.
Графічний інтерфейс характеризується такими особливостями:
  • уся робота з програмами, файлами і документами відбувається у вікнах;
  • програми, файли, документи, пристрої та інші об’єкти подані у вигляді значків; якщо їх відкрити, вони перетворюються на вікна;
  • усі дії з об’єктами здійснюються за допомогою меню, що стає основним елементом керування;
  • маніпулятор (миша) виступає в ролі головного засобу керу­вання.
Ми вивчатимемо, як працювати з комп’ютером, на прикладі опе­раційної системи Windows ХР  (7). Головною особливістю ОС Windows  є графічний інтерфейс.
Операційна система встановлюється подібно до встановлення інших комп’ютерних програм.
Встановлення операційної системи має проводитися кваліфіко­ваними спеціалістами. Слід пам’ятати, що будь-які зміни в роботі ОС можуть призвести до виходу з ладу комп’ютера.
Диск, на який встановлено операційну систему, називають сис­темним.
Операційна система Windows ХР та їі об'єкти
Як ви вже знаєте, після ввімкнення комп’ютера відбувається за­вантаження операційної системи. Ми працюємо з операційною сис­темою Windows ХР. На екрані монітора з’являється Робочий стіл, на якому відображаються значки об’єктів операційної системи.
Основні об’єкти операційної системи:
  • папки,
  • файли,
  • ярлики,
  • вікна,
  • диски (носії інформації).
З більшістю цих об’єктів ви ознайомились у 5 класі. Відпочинь­мо та пригадаймо основні поняття цієї теми.


Презентація

Книга


Використані джерела:

1. http://master-vpu25.ucoz.ua/news/operacijna_sistema_jiji_funkciji_interfejs_os_ta_pravila_roboti_z_nim_osnovni_ob_ekti_z_jakimi_pracjue_os_t/2014-03-10-520

2.  http://inf.rv.ua/5-klass/165-operacyna-sistema-urok-8.html

понедельник, 2 октября 2017 г.

Векторна графіка


Векторна графіка — це графіка, де базовим елементом є лінія, яка описується математичною формулою. Таке представлення даних компактніше, але побудова об’єктів супроводжується неперервним перерахунком параметрів кривої у координати екранного або друкованого зображення.
Лінія є елементарним об’єктом, якому притаманні певні властивості: форма, товщина, колір, тощо. Будь який об’єкт (прямокутник, еліпс, текст і навіть пряма лінія) сприймається як криві лінії.
 Отже, лінія – це елементарний об’єкт векторної графіки. Найпростіші об’єкти об’єднуються в більш складніші. Наприклад, об’єкт чотирикутник можна розглядати як чотири зв’язані лінії.
Векторні об’єкти завжди мають шлях, що визначає їх форму. Якщо шлях є замкненим, тобто кінцева точка співпадає з початковою, об’єкт має внутрішню ділянку, яка може бути заповненою кольором або іншими об’єктами.

Всі шляхи містять дві компоненти: сегменти та вузли.
- Шлях являє собою маршрут, що з’єднує початкову та кінцеву точку.
- Сегмент - окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
- Вузол - початкова або кінцева точка сегмента
Кожен елемент векторної графіки містить ці три основні елементи і дозволяє їх редагування.

Основні властивості (параметри) векторного графічного об’єкта:
  • тип об’єкта (коло, крива, прямокутник тощо);
  • параметри, що визначають розміри і розташування;
  • тип, колір і товщина ліній контура об’єкта;
  • стиль і колір заповнення внутрішньої області об’єкта.
Операції з графічними об’єктами:
  • cтворити;
  • змінити розмір;
  • видалити;
  • перемістити;
  • копіювати;
  • змінити параметри заповнення;
  • змінити параметри контуру.

 Переваги векторного способу
  • Розмір файла, який займає описова частина, не залежить від реальної величини об'єкта, що дозволяє, використовуючи мінімальну кількість інформації, описати достатньо великий об'єкт файлом мінімального розміру.
  • У зв'язку з тим, що інформація про об'єкт зберігається в описовій формі, можна нескінченно збільшити графічний примітив, наприклад, дугу кола, і вона залишиться гладкою. З іншого боку, якщо крива представлена у вигляді ламаної лінії, збільшення покаже, що крива не є гладкою.
  • Параметри об'єктів зберігаються і можуть бути легко змінені. Також це означає, що переміщення, масштабування, обертання та інше, не погіршує якості малюнка.
  • При збільшенні або зменшенні об'єктів товщина ліній може бути задана постійною величиною, незалежно від реального контуру.
Недоліки векторної графіки
  • Не кожен об'єкт може бути легко зображений у векторному вигляді — для того, щоб зображення було подібним до оригіналу може знадобитися дуже велика кількість об'єктів з високою складністю, що негативно впливає на кількість пам'яті, яку займатиме зображення та час для його відтворення.
 Графічні об'єкти зберігають у графічних файлах. Формати графічних файлів визначають спосіб збереження інформації у файлі (растровий чи векторний), а також форму збереження інформації (алгоритм стиснення).

Деякі формати графічних файлів є універсальними, що забезпечує їх обробку більшістю графічних процесорів. Частина програм-обробок зображень має оригінальні формати, які розпізнають лише ті самі програми, що їх створюють. Зазвичай перевага оригінальних форматів файлів полягає в тому, що вони дозволяють зберігати зображення при меншому розмірі файлу. Якщо заплановано роботу з графічним файлом лише у конкретному середовищі, доцільно обрати оригінальний формат. Якщо заплановано використовувати графічний файл з різним програмним забезпеченням, краще використати універсальний формат.
 
 І растрові, і векторні зображення відтворюють переважно на растрових пристроях. Зокрема на моніторах, лазерних та струменевих принтерах. Зображення при цьому формують з фізичних пікселів або точок — найменших фізичних елементів поверхні відтворення, які можна обробити програмним чи апаратними способом. Характеристика, що визначає кількість таких елементів у пристрої, називається роздільною здатністю. Зображення для відтворення на растровому пристрої перетворюють на набори пікселів з урахуванням роздільної здатності пристрою та масштабу відображення. Завдяки цьому векторне зображення розміром з поштову марку можна збільшити та з такою самою якістю надрукувати на великому плакаті.




 
Використані джерела: 

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0
2.  http://programming.in.ua/other-files/comp-graphics/43-what-it-vector-graphic.html
3. http://elib.lutsk-ntu.com.ua/book/knit/auvp/2012/12-14/page14.html
4. http://www.kievoit.ippo.kubg.edu.ua/kievoit/2013/86/86.html
5.  https://www.youtube.com